- Загальні відомості
- Титульний аркуш
- Завдання на курсову роботу
- Анотація
- Зміст
- Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- Вступ
- Основна частина
- Висновки
- Перелік джерел посилання
- Додатки
Загальні відомості
Пояснювальна записка до курсової роботи складається з наступних частин:
- титульний лист (1 сторінка);
- завдання на курсову роботу (2 сторінки);
- анотація (1 сторінка);
- зміст (1-2 сторінки);
- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (не обов’язково);
- вступ (1-2 сторінки);
- основна частина (20-30 сторінок);
- висновки (1 сторінка);
- перелік джерел посилання (1-3 сторінки);
- додатки (специфікації та ін. за наявності).
Титульний аркуш
Титульний аркуш повинен містити наступні реквізити:
- повна назва навчального закладу;
- назва дисципліни та теми курсової роботи;
- спеціальність, за якою навчається студент, повне імʼя студента;
- дані про керівника курсової роботи;
- рік виконання роботи.
Завдання на курсову роботу
Керівник курсової роботи формулює та видає студенту лист завдання на курсову роботу, в якому вказується:
- тема курсової роботи;
- вихідні дані для проектування з чисельними значеннями характеристик об’єкту, що підлягає розробці;
- орієнтовний зміст пояснювальної записки.
Студент складає календарний графік виконання курсової роботи та узгоджує його з керівником роботи.
У завданні вказуються дати видачі завдання та закінчення роботи.
Анотація
Анотація призначена для ознайомлення з курсовою роботою.
Анотація повинна містити:
- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість розділів, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків);
- текст анотації;
- перелік ключових слів.
Текст анотації має бути стислим, інформативним, повинен відображати подану у пояснювальній записці інформацію, таким, що дозволяє прийняти рішення про доцільність читання всієї курсової роботи. Обсяг анотації 1/3 … 1/4 сторінки формату А4.
Зміст
Зміст розташовується безпосередньо після анотації, починаючи з нової сторінки. Зміст є послідовним перерахуванням найменувань розділів та підрозділів, якщо останні мають заголовки, а також вказівку номерів сторінок, на яких розміщується початок розділів та підрозділів. Зміст повинен включати всі заголовки, наявні в роботі, зокрема перелік джерел посилання та додатки.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
Усі прийняті в пояснювальній записці малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.
Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті записки наводять їх розшифрування.
Вступ
У вступі коротко викладають:
- оцінку сучасного стану проблеми, відмічають практично розв’язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми і фахівців даної галузі;
- світові тенденції розв’язку поставлених задач;
- актуальність теми та підставу для її виконання;
- мету і завдання дослідження;
- об'єкт та предмет дослідження;
- практичне значення одержаних результатів.
Вступ доцільно писати, коли основна частина курсової роботи опрацьована більше ніж наполовину.
Актуальність теми. Для обґрунтування актуальності теми необхідно стисло викласти сучасний стан проблеми, що розглядається, її значення для економіки в цілому, означити необхідність подальших досліджень у цьому напряму. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями завдання обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність завдання.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи має полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між явищами. Правильне означення мети – процес не менш важливий, ніж формулювання висновків. Не можна формулювати мету як "дослідження...", "вивчення..." тощо, оскільки ці слова вказують на засоби досягнення мети, а не на саму мету. Керуючись метою роботи, визначають завдання. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розробити..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань.
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі. Об'єкт і предмет дослідження як категорії робочого процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової (дипломної) роботи.
Практичне значення одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується.
Основна частина
Суть курсової роботи – це набуття практичних вмінь та навичок, а також викладання відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними і достатніми для розкриття сутності самої роботи та її результатів. При цьому особливу увагу приділяють новизні, оригінальності прийнятих рішень, а також питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсозбереженню і т.д.
Суть курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Кожен розділ починають з нової сторінки. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяються на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.
У роботі необхідно використовувати одиниці системи SI. Якщо виміри проводяться в інших одиницях, переведення їх в одиниці системи SI обов’язкове.
Структура основної частини курсової роботи з дисципліни "Проектування мікроконтролерних пристроїв" повинна включати наступні розділи:
- 1 Теоретична частина
- 2 Практична частина
- 2.1 Аналіз технічного завдання
- 2.2 Підбір компонентної бази пристрою
- 2.3 Розробка принципової електричної схеми пристрою
- 2.4 Проектування друкованої плати пристрою
- 2.5 Розробка алгоритму функціонування пристрою
- 2.6 Написання коду та його відналагодження
- 2.7 Розрахунок споживання пристрою
- 2.8 Інструкція користувача
Теоретична частина повинна максимально розкривати вибрану тему курсової роботи. Може містити один або кілька підрозділів. Обʼєм - 5-10 сторінок.
Практична частина має відображати основні етапи проектування розроблюваного мікроконтролерного пристрою.
Аналіз технічного завдання повинен включати детальний опис основних характеристик, функцій та особливостей розроблюваного пристрою.
Підбір компонентної бази пристрою має описувати перелік основних складових та компонентів проектованого пристрою (мікроконтролери, стабілізатори напруги, регістри зсуву, індикатори, дисплеї, розʼєми живлення, мікросхеми тощо), їх призначення, технічні характеристики, особливості використання.
Примітка. Описувати резистори, конденсатори та інші дрібні пасивні електронні компоненти не потрібно.
Розробка принципової електричної схеми пристрою повинен містити опис процесу створення електричної схеми пристрою з використанням середовища автоматизованого проектування (наприклад, EasyEDA), включаючи більш детальний огляд окремих вузлів або складових загальної схеми, обґрунтування певних рішень (наприклад, вибору типу корпусу компонентів схеми).
Проектування друкованої плати пристрою має описувати створення проекту друкованої плати в середовищі автоматизованого проектування (наприклад, EasyEDA) на основі раніше розробленої електричної схеми, визначення її розміру та форми, розміщення компонентів, процес трасування, тестування на помилки, підготовку проекту до виробництва.
Розробка алгоритму функціонування пристрою повинна включати послідовність дій та операцій, які повинен виконувати пристрій, а також опис реакції на певні події (натискання на кнопки, отримання даних від датчика тощо) у вигляді словесного та/або графічного алгоритму функціонування.
Написання коду та його відналагодження має містити програмний код та його опис, сформований на основі описаного раніше алгоритму функціонування, особливості його відналагодження та завантаження у пристрій.
Розрахунок споживання пристрою повинен відображати визначення споживання кожного активного компонента, розрахунок загального споживання пристрою, а також підбір джерела живлення на основі отриманих результатів.
Інструкція користувача має містити детальні настанови щодо експлуатації пристрою, його зберігання та опис можливих проблем і їх рішень.
Висновки
У висновках до курсової роботи студент повинен підвести підсумки розв’язання поставлених завдань, обґрунтовано викласти свої погляди з головних питань, розглянутих в роботі. У висновках наводиться визначення позитивних і негативних сторін питань, що розглядаються, можливість практичного використання отриманих результатів та можуть бути вказані перспективи подальшої розробки теми. Висновки не повинні містити нових відомостей, фактів, аргументів і т.п., висновки повинні логічно витікати з основного тексту роботи.
Перелік джерел посилання
Перелік джерел посилання (бібліографія) повинен містити перелік літературних джерел, нормативних актів, джерел даних та інших опублікованих документів і матеріалів, використаних при написанні курсової роботи. Порядок перерахування вказаних джерел здійснюється за черговістю їх появи у тексті.
Кожному джерелу (найменуванню) привласнюється порядковий номер, і приводяться його вихідні дані (місце і час видання).
Додатки
У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для повноти записки, але включення якого до її основної частини може змінити впорядкування і логічне уявлення про роботу.
У додатки можуть бути внесені:
- додаткові ілюстрації або таблиці;
- матеріали, які через специфіку викладання або форму подання не можуть бути включені до основної частини (оригінали фотографій, проміжні математичні формули, розрахунки, протоколи випробувань, інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, повний програмний код тощо.