Теоретичні відомості
Проєктування мікроконтролерного пристрою передбачає перехід від функціональної ідеї до фізичної реалізації. Одним з ключових етапів є формування переліку елементів (BOM — Bill of Materials), що забезпечують роботу пристрою. Правильний підбір компонентів визначає надійність, вартість та відтворюваність проєкту. BOM використовується як основа для закупівлі та розрахунку вартості виробу.
Класифікація електронних компонентів:
- Мікроконтролер або мікроконтролерна платформа
Мікроконтролер – це інтегральна мікросхема, що містить процесор, пам’ять та периферійні пристрої, такі як вхідні/вихідні порти, таймери, аналогово-цифровий перетворювач і т.д. Він призначений для керування взаємодією електронних компонентів у вбудованих системах.
- Модулі та периферія — Wi-Fi/Bluetooth модулі, GPS, сенсори (BME280, MPU6050 тощо). Критично оцінюють діапазони вимірювання, протоколи зв’язку (I²C, SPI, UART), точність.
- Пасивні елементи: резистори, конденсатори, індуктивності. Вони визначають стабільність роботи схеми, фільтрацію, узгодження сигналів.
Резистори – електронні компоненти, які обмежують потік електричного струму та використовуються для регулювання напруги та струму.
Потенціометри – електронні компоненти, які використовуються для регулювання опору в електричних колах. Вони використовуються для регулювання напруги та струму в електронних пристроях.
Конденсатори – електронні компоненти, які зберігають електричний заряд і використовуються для фільтрації сигналів, стабілізації напруги, зберігання даних та інших функцій.
Індуктивності – електронні компоненти, які забезпечують опір змінному струму і використовуються для фільтрації, стабілізації та модуляції сигналів. Вони складаються з котушки дроту, яка зберігає електричну енергію в магнітному полі.
Трансформатори – електронні компоненти, які використовуються для перетворення електричної напруги з однієї кількості в іншу. Вони складаються з двох котушок дроту, які забезпечують перехід електричного сигналу з одного кола в інше.
- Активні елементи: діоди, транзистори, операційні підсилювачі, мікосхеми тощо.
Діоди – електронні компоненти, які дозволяють пропускати електричний струм у одному напрямку, але блокують його в іншому напрямку. Вони використовуються для створення простих електронних пристроїв, таких як випрямлячі, а також для захисту електронних пристроїв від перенапруг.
Транзистори – електронні компоненти, які використовуються для контролю потоку електричного струму. Вони можуть бути використані для підсилення, розсіювання, комутації та модуляції сигналів.
Операційні підсилювачі – електронні компоненти, які використовуються для підсилення, фільтрації, стабілізації та інших функцій сигналів. Вони складаються зі спеціальної мікросхеми та деяких інших електронних компонентів.
Мікросхеми є найбільш поширеними електронними компонентами, що використовуються для створення складних електронних пристроїв. Вони містять велику кількість компонентів на одному невеликому кристалі, таких як транзистори, резистори, конденсатори та інші, і можуть виконувати багато різних функцій.
- Інтерфейси та з’єднувачі: роз’єми (USB, pin header), клемники, антени. Вибір залежить від стандарту зв’язку та зручності експлуатації.
- Живлення: акумулятори (Li-ion, Li-Po), зарядні модулі (TP4056), стабілізатори (лінійні, імпульсні). Важливо враховувати номінальну напругу, струмове навантаження, ККД.
Джерела живлення – електронні компоненти, які забезпечують стабільне джерело електричної енергії для електронних пристроїв. Вони можуть бути акумуляторними, мережевими або іншими типами джерел живлення.
Хід роботи
- Визначити перелік електронних компонентів, необхідних для реалізації проекту згідно варіанту завдання.
- Порахувати витрати на закупку компонентів для реалізації проекту та оформити їх у вигляді таблиці (згідно прикладу). Для пошуку компонентів (або їх аналогів) використати українські інтернет-магазини (наприклад, https://arduino.ua, https://www.rcscomponents.kiev.ua, https://voron.ua, https://www.kosmodrom.ua).
Приклад розрахунку витрат: